yastrebok939 (yastrebok939) wrote in ru_polit,
yastrebok939
yastrebok939
ru_polit

Как называли представителей разных народов украинские вояки разных армий



Назви національностей в українському
мілітарному арго. Статтю з такою
назвою розмістив
блог joanerges.livejournal.com.
На підставі дослідження Олекси
Горбача, виданого в Мюнхені у 1963 р.
Написання прозвисьок та пояснення їх
походження ­ згідно з цим
дослідженням. Польські, чеські,
румунські, тюркські слова написані тут
англійською абеткою, бо ніколи було
копирсатися в пошуках автентичних
літер

Арготизми з російської армії:
• хохол – українець
• кацап – росіянин
• антик – поляк
• карапет (від вірменського імені Карапет) – кавказець
• прусак – німець
• музикант – румун
• ходя – китаєць
• банзай – японець
Арготизми з австрійської армії:
українець ­ рутена, краян (від західноукраїнського "земляк"), русин, Їван
поляк ­ йонтек (з польського діалектного Jantek від Antek, Antoni – Антін)
єврей ­ іцик (єврейське Ісаак), айвай (єврейський вигук o Weh! "ой, горе!")
румун ­ руманешті (румунське romineste "по­румунськи"), туманешті
(західноукраїнське туманище – "дурень")
угорець ­ немтудум (угорське nem tudom "не розумію")
чех ­ пепічек (чеське Pepik – зменшене від Josef), кнедлічек (чеське knedlicek –
галушка, розмовне knedlik – нездара, незарадний)
француз ­ француватий (західноукраїнське "заражений сифілісом, францою")
італієць ­ макароньі (італійське maccarone – макарон, дурак) –
німець ­ шваб
англієць ­ анґльік (польське Anglik)
Арготизми УГА:
• яґєльони, маґєльони (від польського пропагандистського гасла відновлення
держави Ягеллонів) – поляки­вояки
• єрихони (ймовірно, від біблійної оповіді про здобуття Єрихону) – євреї­вояки
УГА
Арго українців Червоної армії (переважно період 1941­44):
німець ­ ньімчура, фріц, прусак, таракан, ньімака, кайзергорох, дубовая башка,
хлящ (від Fleisch – м'ясо), хльібак (мабуть, переклад німецького Brotbeutel),
компанянка (мабуть від німецького звернення до повій у Польщі – komm',
Panienka!), верблюд (мабуть через великі, порівняно з червоноармійськими,
рюкзаки), сукин син (щодо есесівців – жартівливе розшифрування абревіатури
СС), курохват, ібердурень (перекручення німецького Ubermensch –
"надлюдина"), шварцман (есесівці, через чорні уніформи).
румун ­ румунешту, тітулеску (жартівливе утворення з поширеним румунським
прізвищевим наростком ­escu), мамалиґа (куліш), каруца (румунське caruta
"віз").
циган, чардаш, живоглот (російське "ненажера") – угорець
італьіяшка, міняйло, торбешник (через обмін італійськими вояками на східному
фронті зброї і спорядження на харчі), макаронщик – італієць
пшикало, бжи­бжи, пшико­пан, дзьінкальщик, матка­боска (через повторювання
польських звукових груп prz, brz, привітання Dzien dobry! та вигуку переляку O
Matka Boska!),ях, пілсудчик – поляк
швейк, шарманщик, дудар – чех
душа лубезний, чорножопий, кунак (тюркське qunaq – гість, друг), ішак
(тюркське asak – віслюк), духанщик (кавказьке шинкар, крамар, від арабського
dukkan – крамниця), кахетинщик (від назви східногрузинського племені
кахетини) – кавказець
хохол, мазниця – українець
кацап, лапотник – росіянин
Арго українців польських армій (у міжвоєнний період, польських ЗС на
Заході та дивізії ім. Костюшка):

янтек, франек (польське Franek від Franciszek – Франциск) – поляк
кабан, караїм, грек (від греко­католик), гайдамака, хаджай (від російського
хозяй! хозяйка! – звертання російських солдатів до польського цивільного
населення) – українець
кудлай (мабуть від єврейського gudil – велика людина, gadlan – зарозумілець),
клапцюх, іцик – єврей
шваб, швоп (чеське арго skop z Kopcu – з гір, з Судетів) – німець
чубарик (через популярну пісню "Чубарики­чубчики") – червоноармієць
чех ­ швейк, книдльічек
румун ­ циган, шті­румунешті (румунське stii romineste – чи говорите
румунською)
угорець ­ теремтете, басамакутя (від вульгарного угорського прокльону).
Арго вояків­українців у німецькій армії:
• піфке (німецьке Piffke) – німець­прусак
• бротбойтель (німецьке Brotbeutel – хлібна сумка) – вермахтівець
• ескар (мабуть від скорочення SK – Sonderkommando або через аскарі –
тюркське asker – вояк) – охоронець концтабору
• мамелюк – вояки тюркських колабораційних частин
• іван – росіянин
• амі – американець
• томі – англієць
• макаронець – італієць
Арго вояків дивізії "Галичина":
• гайдамака, кабан, русин, рутена – українець
• антек, обиватель (від польського obywatel – громадянин) – поляк
• ванька, руский, чубарик, чубар, бур (від польського gbur – грубіян),
визволитель, іван – росіянин
• бротбойтель – вермахтівець
• шваб, ньімота – німець
• ковбой – американець
• кудлай, клапцюх, цибух (дослівно – стрілка цибулі) – єврей
Арготизми вояків УПА (Закерзоння):
• малорос, русин, хохол – українець
• руский, кацап, москалисько – росіянин
• іван, іван­часи, Ванька, башлак (можливо, від бушлат чи башмак), шмірак,
босяк, свита, махорка, лапцюх, худоба, куфайка, лаптяр – червоноармієць
• ляшок, мазур, кракус, ообиватель, жебрак, франек, антек – поляк
• сьікьінєри, кракуси (мабуть, перекручене польське kosynier – повстанець в
армії Косцюшка) – польські партизани на Холмщині
• жеброта, рицеже, домокради – польські вояки
• ньімак, ньімота, масло­яйка, фріц – німець
• мадярон – угорець
• пепік, книдляр – чех
• італьіяшка, макароньі – італієць
• монголець, твоя­моя, косоокий, чорний – представник нацменшин з СРСР
Арго чорноморських матросів (на підставі літературних творів):
• щирий – українець
• банабак – грек
• шурум­бурум – татарин­міняйло
Subscribe
promo ru_polit апрель 1, 00:00
Buy for 80 tokens
Что делать, если вы не успели совершить все необходимые для самоизоляции покупки, а в 100 метрах от подъезда не оказалось торгового центра? aliexs рекомендует скоротать время и порадовать себя приятными мелочами на глобальной виртуальной торговой площадке. Нажимая на любую из картинок…
  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

  • 17 comments