mnemchin (mnemchin) wrote in ru_polit,
mnemchin
mnemchin
ru_polit

В любом стендапе видно вранье. У Зеленского особенно

Промова Зеленського 24 серпня на Дне Незалежності – пока еще стендап. Жаль, что приходится повторять.

Стендап – это эпатаж, шоу. По Твардовскому – хорошо, когда кто врет, весело и складно.Стендаперу не надо верить. Смейся, ржи и аплодируй. Стендапер играет кого-то. Часто себя выдуманного. Вот тому персонажу и аплодируют. Ему как бы и верят.

Зеленскому в 25-м квартале зрители яростно аплодировали и верили –  тому или иному идиоту, или наоборот умнику, кого он играл. Верили, потому что играл замечательно. Не хочешь – поверишь.

Теперь он играет президента. И, похоже, забывает, что он и есть президент. И продолжает играть стендап. Т.е. его персонажу-президенту надо бы верить и аплодировать.

Но не верится. Ни по Станиславскому, никак.

Речь 24 августа уже окрестили в интернете «сильной». Да, сила определенная там есть. Артист он большой.
Но когда мы услышим настоящего президента? Чтобы без вранья.

Про вранье. Один из самых эффектных в художественном смысле эпизодов его речи – про Крым и Донбасс. Он ближе к концу. В точности по законам стендапа – всегда самое главное в конце, называется панчлайн, punch line (удар кулаком) кульминация, развязка.

«І для тих, хто не розуміє сьогоднішній біль українців, я поясню дуже доступною мовою.
Уявіть, що, наприклад, сусід відібрав у вас двох дітей. Першу дитину – просто викрав. Їй видали нове свідоцтво про народження. А потім кажуть: так ми не забирали вашу дитину. Вона сама захотіла жити з нами. Ну і що, що під дулом автоматів? Це її бажання. І взагалі – хто вам сказав, що це – ваша дитина? Вона споконвіку була нашою. Ви не хвилюйтеся, їй тут буде краще, у нас прекрасний притулок біля моря, під сонечком.
І ось минуло 5 років. І ті, хто був так стурбований, кажуть: так, начебто, все нормально. Дитина за вами вже не плаче. І взагалі – не сильно вона на вас і схожа. Чому вони так говорять? Тому що це – не їхня дитина.
А другу вашу дитину закрили в дитячій кімнаті. І поставили озброєну охорону. Вам кажуть – яка охорона? Там нікого немає. І ви чуєте, як ось тут поруч, за стіною, ваша дитина плаче, але не можете туди зайти.
Кожен день у кожного з нас розривається серце. І будь-які перемоги або досягнення неповноцінні, адже наша сім'я неповна. І настане день, і ми обов'язково зберемося разом. Тому що голос рідної крові переможе!»

Ну как тут не расплакаться и не пожалеть себя-несчастного, у кого сусід відібрав двох дітей? Как не возненавидеть сусіда-похитителя, злого киднепера?

Но вспомним, как несчастная ненька перекрыла воду и электричество в Крым. Это чтобы ее її діти разом з злими крадіжниками померли від спраги і холоду?

Так рідна ненька не зробить зі своїмі рідними дітьми. Так зробить злая мачеха. Тому що ті крадіжники взяли ще дітячи речи. Ця мачеха відкрито каже: «Не хочете повертатися до дому – поверніть речи, и – чемодан, вокзал. До рідної мами!»

Зеленский! Так было при Порошенко. Так есть сейчас. Ты хочешь, чтобы так было всегда?

Ты так думаешь, как говоришь? Не ври себе и не ври людям.

У тебя есть мама и папа. У тебя есть дети. Ты еврей!

Вспомни великого Соломона и притчу о двух матерях, когда Соломон предложил спорящим женщинам о том, чей ребенок, разрубить его пополам. И только родная мать сказала: «Не убивайте дитя! Отдайте его этой женщине».

Зеленский, ты не Соломон, конечно. Но почему не попробовать?

Кончай стендап. Стань президентом Украины. Президентом людей Украины.
Tags: Политика, Скрепы, Украина
Subscribe

promo ru_polit april 1, 2020 00:00
Buy for 80 tokens
Пройдите обучение и получите пакет акций стоимостью до 25 000 ₽. Подробности по ссылке на сайте Тинькофф.
  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

  • 11 comments